Поліцейський склав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності водія за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Поліцейський стверджував, що під час виїзду на головну дорогу водій нібито не пропустив автомобіль, який рухався цією дорогою, чим порушив правила розташування транспортних засобів на проїзній частині. На водія було накладено штраф у розмірі 510 грн.Під час розгляду справи на місці зупинки водій попросив поліцейського надати для ознайомлення фото- або відеодокази правопорушення. Поліцейський відмовив, після чого виніс оскаржувану постанову без дослідження жодних доказів.Адвокат в суді наголосив на грубих процесуальних порушеннях з боку поліції, зокрема на порушенні прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268 КУпАП). Поліцейський проігнорував клопотання водія про ознайомлення з доказами на місці розгляду справи, чим позбавив його права на повноцінний правовий захист.Суд повністю задовольнив позовні вимоги: скасував постанову поліції про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрив, а також стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь позивача 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Під час огляду лічильника працівники Облгазу виявили механічні пошкодження лічильника. На підставі власної експертизи Облгаз звинуватив клієнта у прихованому втручанні з метою зменшення показників і нарахував штраф за максимальний період - майже 12 місяців.Адвокатом було ініційовано проведення незалежної судової трасологічної експертизи, яка встановила, що на деталях дійсно є сліди механічного впливу, але встановити час та авторство цих пошкоджень неможливо; захисні пломбувальні стрічки були переклеєні самими ж працівниками Облгазу під час їхньої первинної експертизи, а не клієнтом. Крім того, за 15 днів до складення акту про порушення Облгаз склав Акт контрольного огляду, де офіційно зафіксував повну цілісність усіх пломб та відсутність пошкоджень.Суд погодився з доводами захисту та дійшов висновку, що Облгаз безпідставно кваліфікував ситуацію як «приховані заходи» та незаконно провів нарахування майже за 12 місяців. За наслідками розгляду справи суму вимог Облгазу було знижено: замість 1366 316,24 грн. суд стягнув з клієнта лише 59 962,68 грн.

У травні 2024 року помер чоловік заявниці. Подружжя проживало разом з 2008 року в квартирі, яка належить їм на праві спільної сумісної власності. Проте вони були зареєстровані за різними адресами, через що нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину після спливу 6-місячного строку. Діти померлого на спадщину не претендували, спадкову справу у встановлений строк не відкривали.Факт спільного проживання та ведення спільного господарства підтверджено:• Актом ЛКП, у якому сусіди засвідчили фактичне проживання чоловіка та дружини за однією адресою без реєстрації.• Витягом про реєстрацію права власності, що підтверджує спільне володіння житлом з 2008 року.• Поясненнями заінтересованих осіб (дітей померлого), які підтвердили постійне проживання батьків разом до моменту смерті батька.Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо не заявив про відмову. Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення майнових прав осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення та відсутній спір про право.Суд задовольнив заяву повністю, встановивши факт спільного проживання подружжя на момент відкриття спадщини.

Під час імпорту партії товару за зовнішньоекономічним контрактом декларант визначив митну вартість за основним методом (за ціною договору). Було надано пакет необхідних документів. Попри це, митниця висловила безпідставні сумніви щодо вартості та надіслала вимогу про надання додаткових документів, але навіть після їх надання митний орган неправомірно змінив метод оцінки на резервний та збільшив митну вартість товару.В процесі розгляду справи адвокат довів, що надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару були достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості декларованого товару за основним методом.Позов задоволено повністю, рішення митниці про коригування митної вартості товарів скасовано.

У 2014 році між забудовником та Департаментом міської ради було укладено договір про пайову участь у розвитку інфраструктури під будівництво комерційного об'єкта нерухомості.Згодом інвестиційні плани Клієнта змінилися. Міська влада скасувала первинні містобудівні умови та обмеження і видала нові - на будівництво сучасного багатофункціонального житлового комплексу. Первинний об’єкт так і не почали будувати, і він ніколи не зводився.Попри скасування старого проекту, орган місцевого самоврядування звернувся до суду з позовом про стягнення з Клієнта понад 500 000 грн. Паралельно міська рада ініціювала інший судовий процес щодо стягнення пайового внеску вже за новим збудованим житловим комплексом. Таким чином, виникла протиправна ситуація подвійного стягнення коштів за одну й ту саму земельну ділянку.Адвокат довів, що оскільки сама міська рада скасувала дозвільні документи на первинний об'єкт, юридично та фактично реалізувати старий проект стало неможливо. Отже, зобов'язання за договором 2014 року припинилися через об'єктивну неможливість їх виконання. Крім цього, було подано зустрічний позов про визнання зобов’язань Клієнта за старим договором припиненими. У задоволенні позову міської ради про стягнення коштів відмовлено в повному обсязі. Зустрічний позов Клієнта - задоволено повністю. Зобов'язання Клієнта за старим договором про пайову участь визнано припиненими.